Закони та звичаї війни

Коли Ада знайомиться з Ларою

Багато хто вважає, що війна – це суцільний хаос. Але люди з давніх часів докладали зусиль для зменшення руйнівних наслідків війни і збереження людської гідності.

Тож, як написано на кофтині Лари, існують «межі війни» (англ. Limits to War)!

Основні норми міжнародного гуманітарного права (МГП), які також називають законами та звичаями війни або правом, що застосовується під час збройних конфліктів, викладено у ратифікованих всіма державами-членами ООН Женевських конвенціях 1949 року, а також у Додаткових протоколах до них. Міжнародне гуманітарне право – це набір практичних правил, спрямованих на встановлення балансу між військовою необхідністю та гуманністю. Міжнародне гуманітарне право є однаковим для сторін конфлікту. Воно визнає, що війни вестимуться завжди, і встановлює правила для зменшення людських страждань, особливо для цивільних осіб і людей, які не беруть або припинили брати участь у бойових діях (незалежно від причини конфлікту і від того, хто правий чи неправий).

Ось чому важливо, як говорить Ада, інформувати людей про міжнародне гуманітарне право та відстоювати необхідність його дотримання на всіх рівнях.

Дізнайтеся більше про «межі війни», переглянувши деякі сцени з фільму й ознайомившись із такими статтями: 10 речей, передбачених правилами війни та Що таке правила війни.

Розмова між військовими

Закони і звичаї війни застосовується із початком війни. З цього моменту мають накладатися обмеження на засоби та методи ведення воєнних дій з гуманітарних міркувань.

Серед основних принципів можна згадати, наприклад, що об’єктом нападу можуть бути лише особи, які беруть участь у бойових діях, і військові цілі (такі як військові об’єкти та комбатанти), а здійснювати напади на цивільних осіб і цивільні об’єкти заборонено. Під час бойових дій їхні учасники не можуть застосовувати більше сили, ніж це необхідно.

Деякі види зброї заборонено використовувати, а щодо застосування деяких передбачено обмеження. Це стосується, наприклад, озброєнь, які неможливо спрямувати на конкретний військовий об’єкт через невибірковий принцип їхньої дії. Зброя, розрахована на широку зону ураження, може вражати цивільних осіб поза межами військової цілі (наприклад, якщо така зброя використовується в густонаселених районах, як це було у випадку із загибеллю Софії).

Міжнародне гуманітарне право містить багато правил для захисту осіб, які не беруть участі в бойових діях (зокрема, поранених, хворих і полонених). Пріоритетом є збереження життя цивільного населення та їхнього майна, а також захист об’єктів, необхідних для його виживання (як-от, джерела водопостачання або худоба).

Міжнародне гуманітарне право допомагає полегшувати доступ до гуманітарної допомоги, захищати медичних працівників та працівників гуманітарної сфери, а також передбачає багато інших правил для забезпечення гуманності під час збройних конфліктів, збереження життів і зменшення страждань.

Ці правила важливі для всіх – як для тих, хто планує напади, так і для тих, хто їх виконує. Військовий, який є героєм цього фільму, читає свої пам’ятки, щоб переконатися, що він розуміє свої обов’язки, а офіцер на блокпості забезпечує дотримання правил його солдатами.

Дізнайтеся більше про ключові принципи міжнародного гуманітарного права та правила застосування вибухової зброї у густонаселених районах.

Військова нарада

Правила ведення війни забороняють напади на цивільних осіб і цивільні об’єкти. Отже, сторони мають чітко маркувати себе як учасників бойових дій (наприклад, носити військову форму, щоб показати, що вони не є цивільними особами). Вони повинні завжди вживати всіх необхідних заходів, щоб уникати заподіяння шкоди цивільному населенню. І це ще не все! Із цивільними особами завжди слід поводитися гуманно; вони не мають піддаватися жорстокому поводженню або нападам, зокрема сексуальному насильству. Терор місцевого населення заборонений. Викрадення або пошкодження цивільного майна також заборонено.

Важливо також пам’ятати, що цивільні особи можуть втратити право на захист від нападу, якщо вони беруть безпосередню участь у бойових діях (на період такої участі).

Можливо, буде важко зрозуміти, що на війні є правила. Правила ведення війни допомагають захищати цивільних осіб, і кожний випадок, коли вдається уникнути їх порушення, має велике значення. Уявляєте, які були б наслідки, якби правил не було б взагалі?

Не забуваймо, що збройні конфлікти впливають на людей як безпосередньо, так і опосередковано. Наприклад, коли багатьом людям доводиться залишати свої домівки, що є однією з найбільших гуманітарних проблем нашого часу. Багато людей або виїжджають із районів бойових дій і залишаються у своїй країні (внутрішньо переміщені особи), або намагаються шукати притулку в іншій країні, просячи захисту як біженці. У всіх випадках переміщені особи можуть потрапити у залежне становище, бути чи почуватися в небезпеці, втратити доступ до базових послуг і піддаватися підвищеному ризику насильства, тому їм слід надавати підтримку. Якщо вони залишають свою країну, вони й надалі захищені міжнародним правом прав людини та правом біженців, які передбачають повагу до людської гідності.

Дізнайтеся більше про те, як військовослужбовці можуть зменшити шкоду для цивільного населення під час ведення боїв у густонаселених районах.

Відчуйте на собі труднощі, пов’язані з втечею з рідного дому, завдяки проєкту Brothers Across Borders.

Воєнні дії біля музею

Принцип розрізнення означає, що військові напади можуть бути спрямовані лише проти військових об’єктів. Напад на цивільні будівлі, як-от будинки і заклади освіти, є порушенням міжнародного гуманітарного права, і військові повинні намагатися уникати використання подібних об’єктів у військових цілях, а також уникати розміщення військових об’єктів поблизу них або в густонаселених районах. Однак пам’ятайте: якщо цивільний об’єкт використовується у військових цілях, він втрачає свій захист від нападу.

Чи помітили ви символи на карті під час військової наради?

Закони і звичаї війни містять конкретні правила, які захищають певні категорії об’єктів, і для них передбачено спеціальні знаки, які свідчать про те, що ці об’єкти перебувають під захистом.

До них належать культурні цінності, що мають велике значення для світової культурної спадщини (музеї та інші пам’ятки, історичні будівлі або археологічні пам’ятки, а також твори мистецтва й важливі колекції книг або архіви), а також установки і споруди, що містять небезпечні сили (як-от греблі, дамби й атомні електростанції).

Організації цивільної оборони (урядові або цивільні), які уряд просить виконувати гуманітарні завдання під час збройного конфлікту, також позначаються спеціальним знаком. Вони повинні користуватися повагою та захистом, і їм дозволяється виконувати завдання цивільної оборони, за винятком випадків, коли така діяльність може бути тимчасово обмежена у зв’язку з нагальною військовою необхідністю.

Дізнайтеся більше про наслідки нанесення ударів по цивільних об’єктах.

До речі, чи відомо вам, що природне середовище також охороняється під час війни? Ознайомтеся з Керівними принципами щодо захисту природного середовища під час збройного конфлікту і Як захищається природнє середовище під час конфліктів?

Спогади військового

Завжди існували норми, які захищали учасників бойових дій. Ідея проста: щойно людина перестає брати участь у бойових діях (якщо вона поранена, хвора або потрапила в полон), вона перестає становити загрозу, перестає бути військовою ціллю і до неї слід ставитися гуманно.

Усі сторони збройного конфлікту повинні забирати з поля бою поранених і хворих учасників бойових дій і надавати їм медичну допомогу без будь-якої вибірковості, а також не мають перешкоджати іншим робити це. Заборонено нападати на таких комбатантів, а також осіб, які їх забирають із поля бою або надають їм медичну допомогу.

У разі взяття в полон учасники бойових дій захищені від будь-яких актів насильства, залякувань, образ і проявів цікавості публіки. Вони також мають право на гуманні умови тримання, зокрема в місці проживання, на забезпечення харчування, одягу, засобів гігієни та медичної допомоги. Міжнародне гуманітарне право передбачає для них можливість підтримувати контакт зі своєю сім’єю. Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця допомагає в цьому в рамках програми «Відновлення сімейних зв’язків» (Restoring Family Links).

Засоби та методи ведення воєнний дій також мають певні обмеження. Уже понад сто років людство забороняє використовувати зброю, яка вважається надмірно жорстокою (як-от отрута, вибухові кулі, хімічна та біологічна зброя, а також зброя, що ранить осколками, які неможливо виявити за допомогою рентгену). Причина цього полягає в тому, що така зброя призводить до значних травм або страждань без жодної військової мети.

Такі міркування повертають нас до основної мети міжнародного гуманітарного права – зменшити страждання, спричинені збройним конфліктом, і обмежити напади шляхом послаблення сил противника, а також забезпечити співвідношення між військовою необхідністю та принципом гуманності.

Дізнайтеся більше про категорії осіб у збройному конфлікті, зокрема учасників бойових дій.

Пункт розподілу допомоги

Під час війни емблеми червоного хреста, червоного півмісяця та червоного кристала означають: «не стріляти!» Вони вказують на те, що особа або об’єкт із такою емблемою, перебуває під захистом. Щоб ця норма справді працювала, кожен повинен розуміти значення емблем і довіряти їм.

Військово-медичні служби використовують ці емблеми, щоб показати, що вони є нейтральними й не ведуть бойових дій. Цей знак особливо важливий для того, щоб відрізнити їх від інших складових збройних сил, які можуть бути законною ціллю.

Лікарні й інші медичні установи (як цивільні, так і військові), якщо вони використовуються виключно в медичних цілях, перебувають під спеціальним захистом під час війни. Деякі з них можуть позначатися емблемами червоного хреста, червоного півмісяця та червоного кристала.

Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, що відіграє особливу роль у допомозі людям, які постраждали від збройного конфлікту, також використовує ці емблеми.

Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) – це нейтральна й незалежна організація, цілі й завдання якої мають виключно гуманітарний характер. Його діяльність, що ґрунтується на Женевських конвенціях 1949 року, покликана допомагати жертвам збройних конфліктів та інших ситуацій насильства, і поширювати міжнародне гуманітарне право. Представники МКЧХ також відвідують військовополонених і затриманих цивільних осіб для перевірки умов їхнього тримання. 

Кожне із Національних товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця відповідає за допомогу вразливим категоріям населення в межах території своєї держави (як у мирний, так і у воєнний час), а також за захист і підтримку людей, які опиняються в кризових ситуаціях по всьому світу.

Дізнайтеся більше про емблеми червоного хреста, червоного півмісяця й червоного кристала та про те, як вони захищають на війні.

У машині швидкої допомоги

Закони і звичаї війни тісно пов’язані із принципами гуманітарної діяльності. Принципи і правила, передбачені міжнародним гуманітарним правом, дозволяють суб’єктам гуманітарної діяльності допомагати обмежувати негативний вплив війни. Гуманітарна робота на місцях під час збройного конфлікту керується гуманітарними принципами, які дозволяють гуманітарним працівникам отримувати доступ до жертв збройного конфлікту. Така робота передбачає захист цивільних осіб і полонених, допомогу пораненим і хворим і сприяння дотриманню міжнародного гуманітарного права.

Щоб гуманітарні працівники могли отримувати доступ до всіх, хто потребує допомоги – особливо на війні, де люди захищають ту чи іншу сторону, – вкрай важливо, щоб такі працівники залишалися нейтральними. Це означає, як сказав бос Хелен, триматися подалі від безпосередніх воєнних дій і політичних, расових, релігійних або інших суперечок.

Щоб максимально ефективно виконувати свою роботу, вони мають користуватися повною довірою всіх сторін конфлікту, а також постраждалих людей.

Гуманітарні працівники дотримуються також інших принципів. Вони надають допомогу неупереджено – насамперед тим, хто її найбільше потребує. Вони також залишаються незалежними від урядів та інших організацій. І, перш за все, вони завжди пам’ятають про свою гуманітарну мету – рятувати життя та зменшувати страждання в спосіб, який забезпечує повагу до людської гідності або відновлює її.

Дізнайтеся більше про гуманітарні принципи у дії та Основоположні принципи Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Захисту шкіл в умовах збройного конфлікту.

Уявляєте, що б із вами було, якби ви не ходили до школи? Спочатку це може бути весело, але…

Хоча заклади освіти не мають такого особливого охоронного статусу, як культурні цінності, вони, звісно, належать до цивільних об’єктів, які не можуть бути об’єктами нападу. Освіта може допомогти захистити дітей і молодь від смертей, травм і експлуатації. Вона може забезпечити регулярну діяльність, стабільність, місце безпеки й підтримки, щоб допомогти впоратися з наслідками збройного конфлікту. Крім того, заклад освіти може допомагати у наданні молоді інших базових послуг. Освіта може сприяти миру, допомагаючи нам зрозуміти, що призвело до війни та хто брав у цьому участь, а також навчаючи нас толерантності й тому, як вирішувати конфлікти мирним шляхом.

Порушення освітнього процесу, спричинене збройним конфліктом та іншим насильством, має довгострокові наслідки – це обмежує майбутні можливості та варіанти вибору для дітей і молоді.

Визнаючи велику важливість продовження освітнього процесу навіть у воєнний час, деякі країни погодилися з кількома додатковими правилами, щоб допомогти обмежити вплив збройних конфліктів на учнів, учителів і освітній процес. Пам’ятаєте постанову уряду про те, що школи не можуть використовуватися у військових цілях?

Дізнайтеся більше про Декларацію про безпеку шкіл